Архів новин Бориспільського БДЮТ "Дивоцвіт"

« Повернутися до змісту архіву новин

Слово «безбар'єрність» так чи інакше все частіше лунає в нашому суспільстві і має розширений контекст в повсякденному житті кожної людини, громади, закладу підприємства. Дошка Брайля, пандуси, відповідні двері, транспорт – це не вся "безбар'єрність". В першу чергу безбар'єрність - про культуру взаємодії, про повагу до кожного, незалежно від можливостей, стану здоров'я, мови спілкування чи поведінкових особливостей. З 19 по 25 травня в Україні вперше проходить Національний тиждень безбар'єрності — масштабна ініціатива, що має на меті змінити суспільне сприйняття та підкреслити: кожна людина — рівноцінна частина громади.

В нашому закладі Будинок дитячої та юнацької творчості "Дивоцвіт" провели ряд заходів і практик безбар'єрності. Круглий стіл з педагогами, за яким мали обговорення з таких питань:

• доступне середовище (зручні меблі, простір для пересування);
• інклюзивна освіта (адаптація занять під потреби кожної дитини);
• чутливе ставлення педагогів.

Також торкнулися стигматизації навколо «інакшості», яка починається з мовчання і уникання. Дуже часто — з дитячого колективу, де дитина, яка трохи не така, як інші, стає «іншою» лише тому, що ми — дорослі — не пояснили дітям: інакше не значить гірше. Провели тематичні заняття з вихованцями "Що таке безбар'єрність?", де говорили про повагу до інших. Малювали, розмовляли, взаємодіяли з інтерактивними матеріялами.

Відбувалися зустрічі з лідерами учнівського самоврядування, на яких досліджували складові безбар'єрності:

• Рівність.
• Інклюзивне планування.
• Порушення.
• Ґендерна рівність.
• Соціальне відторгнення.
• Прийняття.
• Доступність.
• Інклюзія.

Досліджували як діяти, щоб безбар'єрність стала суспільною нормою, коли поважаються та враховуються особливості і потреби кожної людини. Спілкувалися з батьками про важливість інклюзивного підходу, про мову без бар'єрів. Це кроки, з яких починаються зміни. Безбар'єрність — це не фініш, це - шлях, долаючи який ми вчимося бачити одне одного не через обмеження, а через людяність.